Термін «соціоніка» визначає «Військово-психологічний словник-довідник»: «Соціоніка - це модель вдосконалення суспільства, в якій для кожної людини, яка представляє певний психологічний тип, є місце в суспільстві, у соціальній діяльності. Соціоніка - одна з теорій психологічних типів, що знаходиться на стику психології, соціології, інформатики».

СОЦІОНІКА – це модель вдосконалення суспільства, у якій кожному за людини, що представляє певний психологічний тип, є у суспільстві, у соціальній діяльності. С. - одна з теорій психологічних типів, що знаходиться на стику психології, соціології, інформатики.

Соціоніка базується на моделі К.Г. Юнга – швейцарського психіатра, психолога. Відповідно до робіт Юнга («Психологічні типи», 1921 та інших.), людина може бути одночасно екстравертом і інтровертом. Його психіка нагадує магніт, утворений із двох полюсів. Полюси магніту завжди разом, а людина асиметрична, її другим полюсом є інша людина. Відносини між двома типами, коли партнери мають потрібні додаткові якості, називають відношеннями доповнення, а процес доповнення – дуалізацією. Наприклад, шлюб – право як на сексуального партнера, а й у психічне доповнення і продовження своєї особистості іншому, на дуалізацію своєї психіки. Різні стосунки між людьми, які перебувають в тих самих соціальних умовах, можуть пояснюватися лише психологічними структурами контактуючих особистостей. Ці структури можуть бути вродженими або набутими, але обов’язково повинні бути досить стійкими. З їхньою допомогою можна пояснити, чому з одними людьми складаються одні, з іншими – інші відносини.

А. Ауґустінавічюте, спираючись на роботи Юнга, запропонувала класифікацію людей, безпосередньо пов’язану з процесами інформаційного обміну у суспільстві. Вона виділила 16 типів особистості, серед яких: логік та етик, екстраверт та інтроверт, сенсорик та інтуїтик, раціоналіст та ірраціоналіст тощо.

Соціоніка допомагає визначити тип особистості людини, будувати з нею взаємодію та спілкування, формувати сімейні, виробничі та дозвільні колективи.