Проведено порівняння соціоніки як науки та технології з типологією Майєрс-Бріггс та теорією Кейрсі. Показано, що, незважаючи на загальне з цими типологіями походження з типології К. Юнга, соціоніка, на відміну від них, дозволяє дати цілісну картину структури з психічних функцій, опис та прогноз інтертипних відносин у малих та великих групах. У практичній галузі соціоніка дозволяє формувати команди та колективи будь-якої складності, а також усувати конфлікти. Використання інформаційного підходу дозволяє застосовувати методи соціоніки у маркетингу, рекламі, соціологічних та політологічних дослідженнях.
соціоніка, типологія Майєрс-Бріггс, теорія Кейрсі, інформаційна модель психіки, менеджмент, малі групи, колектив, реклама, маркетинг
Соціоніка, як і типологія Майєрс-Бріггс, базується на типології К. Юнга, але пропонує послідовну структуру психіки, що дає можливість не тільки детально описувати тип особистості та ряд індивідуальних особливостей, але й розкриває характер спілкування та взаємодії людей, що дозволяє прогнозувати відносини між людьми, ступінь їхньої психологічної, ділової та інформаційної сумісності. У цих питаннях соціоніка просунулася значно далі порівняно з типологією Майєрс-Бріггс та теорією Кейрсі. Тому вже понад 20 років соціонічні технології застосовуються в ефективному менеджменті для підбору персоналу, формування чи реорганізації колективів чи робочих груп.
Порівняємо ці типології.
| соціоніка | MBTI | Кейрсі | |
|---|---|---|---|
| Базис | типологія Юнга + інформатика (теорія систем, кібернетика) | типологія Юнга | типологія Юнга |
| Час створення | 1980-ті | 1940-ті | 1960-ті (?) |
| Відповідність теорії Юнга | повне | неповне | неповне |
| К-ть типів | 16 | 16 | 16 |
| Опис структури психіки | 8 психічних функцій, що виконують 8 ролей на 4-х рівнях функціонування:
Диференційоване розрізнення та опис функцій по мірності та потужності. |
У інтровертних типів порядок функцій відповідає введеному Юнгом (саме це дозволило створити теорію інтертипних відносин). Єдиної концепції немає, у різних авторів різне трактування допоміжних функцій та їх кількості. |
2 (4) психічні функції. |
| Опис та динаміка реальних колективів | Декілька тисяч різних груп, ефективних та неефективних. | Невелика кількість груп. | Невелика кількість груп. Теорія темпераментів Кейрсі - окремий випадок з безлічі виділених соціонікою. |
| Опис та прогнозування сумісності людей | Розвинена теорія та технологія створення колективів. Система ранжування інтертипних відносин. Виділено 256 інтертипних відносин, об’єднаних у 16 видів - від найбільш конструктивних до потенційно конфліктних. Оцінка взаємодій не лише за «подібністю» типів або за «протилежністю» їх якостей, а й додатковою. Ефективні прогностичні здібності. | Теорія не розвинена, але накопичено досвід спостережень. Слабке розуміння причин взаємодій та відносин. У ряді випадків - відсутність розуміння, яким чином взаємодіють типи в команді, особливо якщо ці типи не збігаються N-S і T-F. | Сумісність визначається або за подібністю (за належністю до одного типу або однієї групи типів), або за протилежністю. Відносини, що пропонувалися протягом 30-ти років як найкращі, на практиці виявилися найбільш важкими та конфліктними. Згодом Кейрсі відмовився від цієї ідеї. |
| Інтеграція з іншими теоріями та методами | Доповнення, розширення теорії ролей M.Belbin`а. | Відсутнє | Відсутнє |
| Створення колективів – вирішення зворотного завдання соціометрії | Ефективно, добре розроблено та використовується. | Загальні декларації. Слабке уявлення про інтертипні стосунки. |
|
| Прогнозування міжособистісної сумісності | статистикою. | Різні думки, іноді протилежні в різних авторів. |
|
| Поняття про сприйняття різних аспектів інформації та про інформаційний обмін між людьми | так | ні | ні |
| Формування команди | Чисельна оцінка ступеня сумісності, індивідуальної та загальної успішності взаємодії. Чіткі критерії оцінки ефективності взаємодії керівника та колективу, ступеня керованості колективу, ступеня «резонансу» з керівником. | Відсутня. Є лише спроби описати існуючу команду як тип. | Тільки за схожістю темпераментів. |
| Інтегральний тип колективу | Тип корпоративної культури. Сильні та слабкі сторони професійної спрямованості колективу. Ступінь збігу колективу з завданням, що виконується (прогноз успішності). | Є уявлення про тип команди як суму типів. | Тип команди як набір темпераментів. |
| Динаміка розвитку концепції | Інтенсивний розвиток теорії та прикладних технологій. Соціоніка знаходить застосування як концептуальну модель у всіх гуманітарних науках, використана більш ніж у 850 дисертаціях. Вивчається в університетах або як окрема дисципліна, або в курсах соціології, менеджменту, педагогіки чи інших гуманітарних наук. Активно використовують у менеджменті для комплектування команд, зокрема: виробництво, спорт, авіація, космос. | Базова теорія склалася у 50-х роках і більше не змінювалася. Масове застосування за рахунок зростання популярності, «вшир» – екстенсивне зростання без подальшого концептуального розвитку. | Базова теорія склалася в 70-х роках і незначно змінювалася. |
| Соціальні технології | методи реклами з урахуванням інформаційного сприйняття; виборчі технології; типи ментальності соціальних груп та етносів. | ні | ні |
Висновки
Соціоніка є концепцією, яка надходить над типологіями Маейрс-Бріггс і Кейрсі, і включає їх як окремі випадки розгляду. При цьому вона має значно більші можливості для практичного застосування, оскільки розглядає структуру психіки людини, а також пропонує перевірену практикою концепцію інтертипних відносин, яка успішно використовується для побудови команд.
Література:
- Аугустинавічюте А. Коментар до типології Юнга та введення в інформаційний метаболізм // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. - 1995. - № 2. - С. 2-11.
- Аугустинавічюте А. Модель інформаційного метаболізму // Менеджмент та кадри: психологія управління, соціоніка та соціологія. - 2003. - № 1. - С. 44-48.
- Букалов А.В. Чи вірна американська статистика типів та інтертипних відносин за тестом І.Майєрс-Бріггс? // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. - 1996. - № 4. - С. 61-64.
- Букалов А.В. Ментальність етносів: інтегральна соціоніка та етносоціоніка // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. - 2011. - № 4. - С. 7-19.
- Букалов А.В. Потенціал особистості та загадки людських відносин. - М.: Чорна білка, 2009. - 592 с.
- Букалов А.В. Соціоніка - новий етап розвитку психології та гуманітарних наук // Психологія та соціоніка міжособистісних відносин. - 2003. - № 1. - С. 5-8.
- Букалов А.В. Соціоніка та психоінформатика: універсальний інструмент аналізу, структурування та організації людського знання // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. - 2002. - № 3. - С. 5-8.
- Букалов А.В. Теорія психоінформаційного простору, його полів та структур. Загальна концепція // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. - 1999. - № 5. - С. 3-6.
- Букалов О.В., Карпенко О.Б. Методи соціоніки у підготовці та комплектуванні космічних та авіаційних екіпажів // Авіакосмічна та екологічна медицина. - 2013. - Т. 47. - № 4. - С. 27-28.
- Букалов О.В., Карпенко О.Б. Застосування соціоніки в ефективному менеджменті // Менеджмент та кадри: психологія управління, соціоніка та соціологія. - 2015. - № 3. - С. 5-16.
- Букалов О.В., Карпенко О.Б. Психологія та розвиток соціоніки // «Людина. Мистецтво. Всесвіт». - Сочі, 2016. - С. 56-62.
- Букалов О.В., Карпенко О.Б. Соціоніка та менеджмент // Менеджмент та кадри: психологія управління, соціоніка та соціологія. - 2013. - № 6. - С. 5-9.
- Букалов О.В., Карпенко О.Б. Соціоніка та психоінформаційні технології в освітньому процесі // Матеріали міжнародної наукової конференції XVII ЦАРСЬКОСІЛЬСЬКІ ЧИТАННЯ. - СПб: Вид-во Ленінград. держ. ун-т, 2013.
- Букалов О.В., Карпенко О.Б. Соціоніка та ефективний менеджмент // Менеджмент та кадри: психологія управління, соціоніка та соціологія. - 2014. - № 8. - С. 5-10.