Соціоніка допомагає вивчати людей, визначати сильні і слабкі сторони людини, активно використовувати сильні і нейтралізувати слабкі. Таким чином, із застосуванням соціоніки можна домогтися не тільки поліпшення психологічного клімату в колективі, а й підвищення ефективності роботи співробітників, що в свою чергу позитивно впливає на розвиток підприємства та галузі в цілому.

Дійсна нематеріальна мотивація стає можливою лише при персональному зверненні до потреб кожного конкретного працівника, тобто з урахуванням саме його мотиваційного стилю.
Самий вірний і дієвий спосіб визначення стилю мотивації на
сьогоднішній день пропонує соціоніка. Тому, якщо керівник дійсно
зацікавлений в якісній реалізації програми нематеріальної мотивації або впровадженні персоналізованої системи управління персоналом на машинобудівному підприємстві, то йому буде необхідна соціонічна діагностика всього персоналу.

Якісна реалізація такої системи дозволить керівнику значно скоротити витрати і оздоровити психологічний клімат у колективі, оскільки під його контролем опиняться також і механізми змагальності, внутрішньої і зовнішньої конкуренції і лояльності співробітників.

Також треба відзначити, що знання соціотипу кожного підлеглого
дозволяє не тільки заохочувати бажану поведінку, а й регулювати небажане найбільш гуманним для нього чином, тобто реалізацію системи заборон і покарань.
Соціонічні методики дозволяють навіть покарання перетворити на
ефективно діючу, навчальну процедуру, яка швидко досягає своїх цілей, не викликаючи психологічного дискомфорту покараного, його прихованого внутрішнього протесту або активної протидії.

Соціоніка знаходить застосування в таких галузях [2-6]:
1. У підборі кадрів. Керівник прагне забезпечити збереження кістяка фірми – її стрижневих типів. Персонологія принесе безсумнівну користь і в справі створення резерву кадрів на висунення. Вона не тільки обґрунтовано відбере за ініціативністю та організаторськими здібностями працівника, але і вкаже для нього оптимальне місце в організації. Економія сил і часу в кадрових переміщеннях особливо позначиться на великих машинобудівних підприємствах.
2. У постановці завдань і контролі їх виконання. Усередині будь-якої спеціальності або посади є свої особливості. Персонологія порекомендує, перед яким психологічним типом працівника які завдання краще ставити.
3. У роботі з клієнтами та партнерами. Зрілі фірми проводять регулярне навчання персоналу, до програми якого не завадить включити основи практичної персонології. Підготовлені на сучасному рівні працівники в першу чергу повинні знати такі її розділи, як конфліктологія і методика індивідуального підходу, яка
вчить правильно спілкуватися з клієнтом, починаючи від підстроювання і закінчуючи впливом на потрібні психічні функції.
4. У згуртуванні колективу. Згуртований колектив тримається не на конкуренції, а на кооперації між його співробітниками. Комунікативні механізми узгодження можна прискорити, якщо періодично проводити з працівниками тренінги ділового спілкування.

Перша функція соціоніки в кадровому менеджменті – оцінка персоналу. Відбір співробітника складається з професійного та психологічного тестування, соціонічного типування (від результатів якого залежить прогноз професійної придатності і сумісності з колективом і основними взаємодіючими фігурами).Тут, головна проблема – надійність (валідність) результатів типування. Методів типування персоналу існує декілька:

• за зовнішністю;
• постановочно-структуроване інтерв’ю. Людині ставиться низка питань, націлених на виявлення певних індикаторів. Коли інтерв’юер виявляє один індикатор, починає визначатися наступний. Іноді різні показники виявляються одночасно, а не по черзі. Це найбільш поширений метод типування.
• тестування + коректувальна бесіда + спостереження. У цій методиці важливо вибрати валідний тест.
  Потім йде визначення виконуваних завдань або профнавантаження.
  Визначається сумісність типу претендента на посаду з іншими членами
  колективу (як правило, того відділу, в якому він буде працювати і основними взаємодіючими фігурами).
  Після проведення анкетування та тестування серед усіх робітників
  підприємства, визначають психотип працівника.