Соціонічна бібліотека
навчальні матеріали, статті, книги та корисні посилання

Міжнародного інституту соціоніки

Гуленко В.В.
Особистість: як вона влаштована?

Базисні ознаки особистості

Ми живемо в епоху великих змін в гуманітарній сфері. Інформатизація суспільства, що відбувається, висуває на передній план необхідність ефективного використання здібностей людини – її розумового потенціалу і фізичних резервів. Це завдання не можна вирішити, не розібравшись, що ж таке людська особистість, як вона влаштована.

Сучасна наука пізнає невідомі об’єкти і явища, створюючи їх формалізовані моделі. У межах соціоніки вдалося вирішити це завдання щодо людини і міжособистісних стосунків.

Особистість – дуже складне системне утворення, що реалізує себе, принаймні, на чотирьох рівнях функціонування: біологічному (людина – природа), психологічному (людина – людина), соціальному (людина – суспільство) та інформаційному (людина – ноосфера).

Нині назріла необхідність інтегрального підходу до людини, бо кожна з традиційних наук (психологія, соціологія, біологія, медицина та ін.) розглядають її не на всіх чотирьох рівнях, а лише на одному. Соціоніка, яка перебувала у забутті понад 10 років, робить спробу інтегрального підходу, але веде свій аналіз з найвищого рівня – інформаційного. Це те найважливіше, що відрізняє її від психології (Прим. укладачів сайту - сумнівне твердження; на наш погляд, соціоніка є одним з напрямків психології).

Спираючись на знання законів інформаційного обміну цілеспрямованих систем – як природних, так і штучних – соціоніка навчилася моделювати інтелект за допомогою інформаційних функцій. У цій статті ми подаємо базисні ознаки людської особистості, котрі відкрив один із засновників соціонічного підходу до людини – швейцарський вчений К.Ґ. Юнґ (1875–1961 рр.).

Ознайомившись з ознаками особистості, на кожному рівні спробуйте визначити ці якості у себе. За вдумливого, серйозного підходу це не складно. Якщо у вас виникнуть сумніви типу «у мене є і те й інше», то запитайте у друзів чи знайомих, котрі давно вас знають. Але не з’ясувавши найпростіших кількісних пропорцій за принципом «більше-менше», моделювати особистість неможливо.

Отож, розглянемо ці ознаки.

1. На фізичному рівні людина характеризується комплексною подвійною ознакою «раціональність-ірраціональність». Вона пов’язана з функціонуванням півкуль головного мозку і типом нервової системи людини.

У ірраціональних людей провідною є права півкуля, тип їхньої нервової системи – гнучкий, рухливий. Люди ірраціонального плану живуть за хвилеподібними ритмами піднесень і спадів, їх працездатність дуже залежить від настрою, який може змінюватися кілька разів на день навіть через незначні причини. Вони мають гнучку поведінку, легко пристосовуються до ситуацій, що змінюються, полюбляють експромт, імпровізацію, довго не можуть займатися однією справою, потребують частих змін.

У раціональних людей провідна півкуля ліва, їхня нервова система не дуже гнучка, інертна. Люди цього плану мають стабільну працездатність, мало залежать від свого настрою, який міняється лише через очевидні причини і надовго. У поводженні ці люди послідовні, але не дуже гнучкі, до важливих подій життя готуються заздалегідь, прагнуть довести розпочату справу до кінця і лише потім братися за іншу, їх дратує частий перехід від одного заняття до іншого.

2. На психологічному рівні К.Ґ. Юнґ розрізняв емоційні та мислительні типи особистості. Ця ознака знайшла відображення у подвійній опозиції етика-логіка.

Люди-етики добре розбираються як у своїх, так і в чужих емоціях, прекрасно орієнтуються у стосунках між людьми, люблять давати етичні оцінки «добре–погано». Вони психологи від природи, відчувають емоційну сферу спілкування, вміють виявляти свої почуття назовні або ж переповнені внутрішніми переживаннями. Світ їх особистості пронизаний емоційним сприйняттям подій.

Люди-логіки – це ті, хто легко контролює емоційну сферу за допомогою розуму. Логіки значно менше піддаються симпатіям–антипатіям, критерій їх оцінки – «потрібно - непотрібно». Люди з холодним розумом, вони обережні у питаннях любові й людських стосунків, прагнуть розумом, а не серцем, зрозуміти своє місце серед інших. Логіки відносно беземоційні, або ж їхня емоційність поверхова, а внутрішні переживання лише епізодичні.

3. На соціальному рівні люди поділяються на сенсориків й інтуїтів.

Сенсорики – це люди почувань, у них добре розвинена просторова орієнтація завдяки надійній системі органів чуття. Сенсорики завжди практичні, виявляють фізичну активність, впливаючи на навколишнє середовище. Вони більше діють, аніж розмірковують.

Інтуїти на відміну від сенсорикІв – люди уяви і фантазії, вони орієнтуються не на сьогоднішній день суспільства, а на майбутнє, перспективу. Це споглядачі, котрі більше розмірковують, аніж діють. У суспільстві інтуїтам не вистачає практичності, їх більше цікавлять абстрактні проблеми, а не реальний стан справ. За своєю природою це теоретики, які думають про те, чого в даний момент немає, розмірковують над тим, як би це виглядало за тих чи інших умов. Саме з цієї причини інтуїти часом неуважні або далекі від реальності.

4. І нарешті, на інформаційному рівні людина описується подвійною опозицією «інтроверсія-екстраверсія». Одразу обумовимо, що цей термін розуміється нами в дусі К.Ґ. Юнґа, а не в традиційному психологічному трактуванні, де він означає товариськість – замкнутість.

Екстраверт звернений назовні, він розповсюджує свої думки і дії навколо. інтроверт звернений в себе, діє ефективніше, коли доводиться освоювати те, що вже здобуто, розвиває його глибше.

Ці якості найважче виявити в собі, бо вони пов’язані не з біологією чи спілкуванням, а з характером обробки інформації, що надходить.

Екстраверт добре орієнтується у зовнішньому світі (не обов’язково серед людей), більшість його проблем у ньому самому. Внутрішній процес «переварювання» нової інформації, коли доводиться вести діалог наодинці з собою, дається йому важко. Йому значно легше дати оцінку іншим людям, чужим ідеям, аніж собі й власним думкам.

Інтроверт же, навпаки, добре орієнтується у своєму внутрішньому світі, процес самопізнання для нього не важкий. Він відчуває труднощі, коли доводиться освоювати нову інформацію не наодинці чи в присутності близьких людей і однодумців, а серед нового для нього оточення. Інтроверт краще оцінює себе і свої ідеї, ніж висловлювання і думки інших.

Визначивши всі чотири базисні ознаки своєї особистості, ви зможете у наведеному нижче списку знайти наукову назву свого соціонічного типу. В дужках наводиться псевдонім соціотипа – хтось із видатних людей, котрий мав такий же тип інтелекту (не плутайте з рівнем інтелекту!)

Список соціотипів за базисними ознаками:

  1. Раціо, логік, сенсорик, екстраверт – логіко-сенсорний екстраверт («Холмс»).
  2. Раціо, логік, сенсорик, інтроверт – логіко-сенсорний Інтроверт («Горький»).
  3. Раціо, логік, інтуїт, екстраверт – логіко-інтуїтивний екстраверт («Джек Лондон»).
  4. Раціо, логік, інтуїт, інтроверт – логіко-інтуїтивний інтроверт («Робесп’єр»).
  5. Раціо, етик, сенсорик, екстраверт – етико-сенсорний екстраверт («Гюґо»).
  6. Раціо, етик, сенсорик, інтроверт – етико-сенсорний інтроверт («Драйзер»).
  7. Раціо, етик, інтуїт, екстраверт – етико-інтуїтивний екстраверт («Гамлет»).
  8. Раціо, етик, інтуїт, інтроверт – етико-інтуїтивний інтроверт («Достоєвський»).
  9. Ірраціо, логік, сенсорик, екстраверт – сенсорно-логічний екстраверт («Жуков»).
  10. Ірраціо, логік, сенсорик, інтроверт – сенсорно-логічний інтроверт («Ґабен»).
  11. Ірраціо, логік, інтуїт, екстра­верт – інтуїтивно-логічний екстраверт («Дон Кіхот»).
  12. Ірраціо, логік, інтуїт, інтроверт – інтуїтивно-логічний інтроверт («Бальзак»).
  13. Ірраціо, етик, сенсорик, екстраверт – сенсорно-етичний екстраверт («Цезар»).
  14. Ірраціо, етик, сенсорик, інтроверт – сенсорно-етичний інтроверт («Дюма»).
  15. Ірраціо, етик, інтуїт, екстраверт – інтуїтивно-етичний екстраверт («Гекслі»).
  16. Ірраціо, етик, інтуїт, інтроверт – інтуїтивно-етичний інтроверт («Єсенін»).

Соціонічні функції

Людина спілкується з навколишнім середовищем з різною Інтенсивністю і різними каналами прийому-передачі інформації. Які ж канали інформацій­ного обміну існують? Найперше – система органів чуття.

Органи чуття людини спеціалізовані по дистанції прийому-передачі, тобто вони найефективніше переробляють ту інформацію, джерело якої знаходиться на певній відстані від них.

На найкоротшій дистанції, що називається, «обличчям до обличчя», і за тривалих тісних контактів між людьми інформація транслюється через відчуття – сенсорику. Сенсорна інформація завжди наочна і відчувається фізично. Вона зашифрована в основному в тактильних формах – дотиках, смаках, запахах, тепловідчутті тощо.
Сенсорний канал втрачає свою пропускну спроможність, якщо збільшується дистанція контакту. Коли доводиться спілкуватися з кількома людьми в рамках якоїсь неформальної групи, найбільша кількість інформації транслюється через емоційно-етичний канал.

Кожна людина перебуває в якомусь емоційному стані. Коливання емоційного фону дуже інформативні. Люди з різним етичним чуттям вміють вловлювати й успішно користуватися цим видом інформації. Вони відчувають інших людей – їх настрій, ставлення, схвильованість, переживання. Для цього їм не потрібні слова. Вони «читають» інформацію з жестів, блиску очей, виразу обличчя, інтонації голосу. Етична інформація відіграє особливу роль у різних жанрах мистецтва.

За формальних видів комунікації – ділової, наукової, виробничої – психологічна дистанція між людьми ще збільшується. Головним каналом трансляції повідомлень стає мова. Мовне спілкування відбувається за допомогою голосу й слуху. Це найдискретніший, тобто чітко поділений на окремі компоненти – слова і речення – вид інформації. Інформація, що надходить через цей канал, в соціоніці називається логічною. У чистому вигляді вона позбавлена сенсорних й емоційних складових.
На логічній дистанції людина оперує тільки формалізованими поняттями і символами, тому така інформація найоб’єктивніша. Щільність її передачі логічним каналом завдяки таким його параметрам, як чіткість та ієрархічність, значно вищі, ніж етичним чи сенсорним каналами.

На дуже далекій дистанції, як фізичній (значна відстань між людьми в просторі), так і психологічній (відсутність мовного спілкування), логічний канал не здатен транслювати інформацію. І все ж у цьому випадку комунікація можлива і може бути досить ефективною, йдеться про використання інтуїтивного каналу.

Що таке інтуїція? Уміння здогадатися про що-небудь, минаючи логічні роздуми і одразу зрозуміти, у чому суть. Говорячи про інтуїцію, варто завжди пам’ятати, що це – інформативно найщільніший канал. Інтуїтивне прозріння у спресованому вигляді містить величезну кількість логічної, етичної чи сенсорної інформації. Цей канал – єдиний спосіб здобуття принципово нових знань.
З яким фізіологічним рецептором пов’язана інтуїція? Інтуїтивний здогад ґрунтується на якомусь зоровому обра­зі. У будь-якому випадку інтуїція – продукт спостережливості, а спосте­режливість, як відомо, – збір інформації за допомогою зору. Зорові зобра­ження передають максимально мож­ливі об’єми інформації.
Люди з сильною інтуїцією – це споглядачі, їм не треба активно втручатися в навколишнє життя, щоб дослідити його закони, свої міркування вони будують на фантазії чи уяві. Вони ніби подумки уявляють собі модель об’єкта – якийсь внутрішній образ, що досліджують, розглядаючи його з різних боків, прокручуючи в різних ситуаціях.
Перевага інтуїтивної інформації – в її прогностичності й новизні, недолік – у розпливчастості й малоконкретності. Щоб мислити інтуїтивно, треба або усамітнитися, або відректися від навколишньої дійсності.

Отже, ми ознайомилися з чотирма видами комунікативної дистанції, умовно названими нами: сенсорною, етичною, логічною та інтуїтивною.

Дані про матеріальну структуру об’єктів і явищ можуть ефективно передаватися лише логічним каналом, просторово-чуттєві характеристики – сенсорним каналом, енергетичні процеси і стани – етичним і, нарешті, перебіг процесу в часі – інтуїтивним.
Пропонуємо вашій увазі невеличке завдання для перевірки того, як ви засвоїли соціонічні функції.

Перше завдання. Пригадайте, будь ласка, Шерлока Холмса, персонажа детективних оповідань Конан-Дойла і його незвичайну здатність отримувати безліч відомостей про невідомих людей. Як, на вашу думку, через який канал він отримував цю інформацію?

Друге завдання. У Болгарії проживає знаменита пророчиця Ванга. Вона здатна розповідати про зовсім невідомих людей такі подробиці, які не можна дізнатися звичайним способом. Більше того, вона видобуває відомості з минулого тих людей, котрі до неї звертаються, І пророкує їм майбутнє. Як їй це вдається? Про який вид інформації йдеться?

Комунікативні одиниці

У цьому розділі нас цікавитиме питання, які ж одиниці інформації і скільки варто вибрати для побудови соціонічної моделі особистості?

Для того, щоб свідомо сприймати інформацію, що надходить із зовнішнього світу, – думати, аналізувати, відчувати, переживати тощо – треба її мати в оперативній пам’яті. Та кількість інформації, що в ній знаходиться, може перероблятися одночасно.
Цей факт не випадковий. Ось найпростіший логічний доказ. Людський мозок оперує поняттями чотирьохвимірного світу. У фізичному розумінні – це довжина, ширина, висота і час.

Інформація, що відображає цей світ у нашій психіці, пульсує також у чотирьох вимірах. Кожною із координат інформаційний потік може рухатися у двох напрямках: до нас або від нас уздовж координати. Відповідно, ми одержуємо 4 координати помножені на 2 напрямки, що дорівнює 8 видам Інформації.

Соціонічним аналогом координат фізичного світу є 4 соціонічні функції: сенсорика, етика, логіка, інтуїція. На інформаційному рівні, як ви пам’ятаєте, існує базисна характеристика особистості – екстра-інтроверсія. У ній відоб­ражається переважаючий напрямок інформаційного потоку. Єкстравертний спосіб відповідає рухові інформації за схемою «ззовні–всередину–назовні», а інтровертний – інформаційному обміну за схемою «зсередини–назовні– всередину».

Отже, кожна функція може приймати за характером її перебігу екстра- чи інтровертне значення. Ці односпрямовані інформаційні імпульси нази­ваються комунікативними одиницями. їх вісім. Розглянемо кожну детальніше.

1. Інтровертна сенсорика. Позначається (S, S). Являє собою інформацію про якість ближнього зовнішнього простору, його фізичних характеристик. Семантика цієї інформаційної одиниці може бути проілюстрована такими виявами: самопочуття, комфорт, зручність, зовнішній вигляд, естетика, оформлення, конкретність, взаємозв’язок, асоціативність.

2. Екстравертна сенсорика (F, F). До неї входять внутрішні відчуття самого себе, свого тіла, сили м’язів, стану органів і їх підкорення свідомому управлінню. Іншими словами, це вольова сфера особистості. Семантика цього виду інформації описується такими проявами: сила волі, наполегливість, твердість, оборона, захист своїх інтересів, підлеглість, безсилля, сила, влада.

3. Інтровертна етика (R, R). Це інформація про стосунки між людьми, її семантика: спілкування, психологія, контакти, взаємини, симпатії, антипатії, чарівність, комунікабельність, ввічливість, етичність.

4. Екстравертна етика (E, E). У цій комунікативній одиниці міститься інформація про емоціональний стан людини. Етичні оцінки за цією функцією завжди так чи інакше суб’єктивні, оскільки оцінка дається за своїми внут­рішніми мірками, а не за загальноприйнятими, об’єктивними. Семантика цієї інформації: настрій, емоційний стан, ентузіазм, натхнення, пригніченість, депресія, радість, веселість, печаль, горе, пристрасть, комедія, трагедія.

5. Інтровертна логіка (L, L). Являє собою систему об’єктивних даних про будову і закономірності об’єктивного світу. Із комунікативних одиниць даного виду складаються наукові статті та виробничі інструкції. Семантика цього виду інформації передається такими ілюстраціями: система, схематичність, структура, об’єктивність, всебічний розгляд, точність, правильність, адекватність, справедливість, співпідпорядкування, ієрархічність.

6. Екстравертна логіка (P, P). Ця комуні­кативна одиниця на відміну від попередньої містить в собі не всю сукупність даних про устрій чи функціонування об’єкта, а тільки ту частину, яка доцільна і корисна, дає якийсь матеріальний ефект. Ця інформація має таку семантику: факти, відомості, статистика, користь, ефективність, цілеспрямовані дії та вчинки, робота, продуктивність, технологія.

7. Інтровертна інтуїція (T, T). Ця комунікативна одиниця транслює інформацію, яка віддалена від нас у часі. Вона несе в собі зовнішні зміни, яких тепер не видно, але про які можна здогадатися, якщо уявити процес розвитку. У межі цього виду інформації потрапляють такі поняття, як «прозріння» чи, в релігійній інтерпретації, «просвітління». Семантика його досить складна. Вона містить: відчуття часу (рано–пізно–вчасно), пророкування, передбачення, фантазію, уяву, відчуття змін, розвиток від простого до складного і навпаки, порушення чи встановлення рівноваги, динаміку, мінливість.

8. Екстравертна інтуїція (I, I). Цей вид інформації, мабуть, найбільш важкодоступний для сприйняття. У ній закладені дані про внутрішні, приховані можливості об’єктів чи явищ. У її межах і поняття «осяяння». Це інформація про закладений в об’єкт природний потенціал, про внутрішню суть, можливості та перспективи. Семантику цієї комунікативної одиниці можна проілюструвати так: уважність, чуйність, цілісність, нечіткість, здогадливість, проникливість, уміння бачити приховане, суть.

Тепер вам знайомі основні одиниці, якими оперує соціоніка. Із цих одиниць можна будувати соціонічні моделі – комбінувати їх у певному порядку. На завершення зауважимо: комунікативні одиниці, якщо вони входять до складу певної соціомоделі, мають також назву функцій інформаційного метаболізму (ІМ).

Отож ми розглянули такі функції ІМ:

  1. сенсорика відчуттів S (S);
  2. вольова сенсорика F (F);
  3. етика стосунків R (R);
  4. етика емоцій E (E);
  5. структурна логіка L (L);
  6. ділова логіка P (P);
  7. інтуїція часу T (T);
  8. інтуїція можливостей I (I).

Насамкінець кілька завдань для самоконтролю. Подумайте, з якими комунікативними одиницями ми маємо справу, коли йдеться про сервіровку столу, планування заходів, розробку нової технології на виробництві, примирення двох людей, що сперечаються, голодування з політичних мотивів, виховання дитини, гру актора?