Стаття присвячена обґрунтуванню психофізіологічних показників діагностики стресостійкості фахівців екстремальних професій. Зокрема зазначається, що представлені методики оцінки компонентів стресостійкості за фізіологічними показниками вимагають узагальнення інформації з врахуванням їхньої вибірковості в оцінці якостей, що характеризують виокремлені компоненти стресостійкості. Згідно із представленими даними, на початку експерименту кількість обстежуваних зі стресонестійким і стресогальмівним типами особистості виявилася у контрольній та експериментальних групах приблизно однаковою. На заключному етапі експерименту відзначалися суттєві відмінності, що виразилися у кількісних змінах обстежуваних із несприятливим соціонічним типом особистості групи 2 порівняно з групою 1.