соціоніка, малі групи, психологічна сумісність, корекція поведінки, космічний екіпаж, авіація, диспетчер, оператор.

УДК 151.21+151.41+159.9:629.7+159.923+316.35+316.752

Міжнародний інститут соціоніки (МІС) наразі працює над застосуванням методів прогнозування психологічної, ділової та інформаційної сумісності у космічних польотах та аерокосмічних технологіях.
На основі теорії інформаційної структури психіки — соціоніки — в МІС розроблені та успішно застосовуються з 1992 року методики визначення психологічної, ділової та інформаційної сумісності людей у ​​замкнутих колективах, малих групах [4, 7, 8]. Це дозволяє досягти взаєморозуміння та взаємної узгодженості дій людей з мінімізацією можливих конфліктів та помилок за спільної діяльності, особливо в екстремальних умовах. Наші методики, зокрема, можуть бути застосовані у таких областях:

Підбір екіпажів космічних кораблів та міжнародної космічної станції (МКС) з урахуванням не лише особистісної, а й міжетнічної взаємодії

За оцінкою фахівців NASA, проблема міжособистісної сумісності астронавтів є одним із серйозних невирішених завдань. Існуючі методики підбору екіпажів є значною мірою емпіричними і засновані переважно на виробленні досвіду спільної роботи у членів екіпажу. При цьому особистісні природні якості космонавтів, що сприяють або не сприяють злагодженій роботі в конкретній групі, як правило, враховуються дуже мало. Більше значення надається свідомості членів команди, їхньої готовності присвятити себе виконанню поставленого завдання і заради цього поступитися частиною психоемоційного комфорту. Відомі випадки неприязних та напружених відносин на орбіті, коли від серйозних конфліктів космонавтів утримувало лише почуття обов’язку та відповідальності.
Під час тривалих польотів лише перебування в замкнутому просторі під впливом невагомості вже призводить до напруги організму людини. Збільшується навантаження і психіку, зокрема і її несвідому сферу. У цих умовах дуже важливим є конструктивний психоінформаційний контакт між членами космічного колективу, їх природне, природне взаєморозуміння, а також адекватні контакти зі співробітниками центру управління польотами. Негативні інтертипні відносини можуть придушувати активність однієї з півкуль [25], тоді як сприятливі взаємодії дозволяють людині повністю реалізувати свій потенціал [3, 4, 9].
У ситуації міжнародних екіпажів на міжнародній космічній станції (МКС) необхідно враховувати й аспекти міжетнічної взаємодії: взаємодія етнічних стереотипів поведінки та оцінок партнерів іншої культури та способу мислення. Методи соціоніки особистості та етносоціоніки, розвинені в МІС, дозволяють комплексно вирішувати ці завдання при доборі космонавтів в ефективні, злагоджено діючі екіпажі, прогнозувати та попереджати розвиток несприятливих ситуацій.
Таким чином, із застосуванням соціонічних технологій може бути успішно реалізована психоінформаційна сумісність космонавтів у всіх сферах їх спілкування.

Підбір льотного складу в авіації

Злагодженість льотних екіпажів визначається не лише досвідом спільної роботи, а й ступенем психоінформаційної сумісності, вмінням адекватно реагувати на ті чи команди, фрази та дії партнера. У соціоніці добре відомо, що різні типи інформаційного метаболізму одним і тим же словам, інтонаціям або жестам надають різного, часом прямо протилежного значення [0]. Узгоджене розуміння цього значення, особливо в екстремальних умовах, коли стереотипи, набуті під час служби, можуть порушуватися, може досягатися при комплектуванні льотних екіпажів за принципом соціонічної (психоінформаційної) сумісності. Крім того, аналіз реальних льотних екіпажів методами соціоніки дозволяє виявити ступінь стійкості поведінки льотчиків залежно від їхнього психоінформаційного типу особистості [17].

Підбір співробітників для диспетчерських служб

Співробітники диспетчерських служб повинні мати специфічні якості, не тільки психофізіологічні, які можуть бути визначені існуючими методами, а й певними психоінформаційними, що стосується вже галузі соціоніки. Так, інтуїтивному типу особистості здебільшого властиво часте перемикання уваги. Як диспетчер він демонструватиме стабільні результати лише періодично, а це загрожує негативними наслідками. Важливу роль відіграє ступінь ірраціональності – раціональності, екстраверсії – інтроверсії у конкретної людини [10].

Формування працездатних колективів з високим ККД у високотехнологічних виробництвах, у тому числі в аерокосмічній промисловості

З метою вдосконалення методів роботи з кадрами та ефективного використання кадрового потенціалу, співробітниками Міжнародного інституту соціоніки з 1991 по 2001 р. були розроблені методики для консультування та кадрового аудиту і впроваджені в колективах понад 70 підприємств, у тому числі РАТ «Газпром», фірм, банків, торгових і муніципальних структур і структур МВС. При цьому при невеликих кадрових перестановках було досягнуто суттєвої зміни інформаційної структури, стилю діяльності колективів та підвищення ефективності їх роботи.
Відбувається формування колективів та підбір кандидатів на вакантні посади, особливо ключові, із забезпеченням повної психологічної, інформаційної та ділової сумісності. Методи соціоніки дозволяють організовувати або реорганізовувати робочі колективи із забезпеченням їх оптимального складу, високим ступенем узгодженості дії та керованості. Це особливо важливо у високотехнологічних виробництвах, там, де важливий людський фактор і якість продукції [3, 4, 6, 7, 8].

Визначення інтегральної психоінформаційної структури колективу (з урахуванням стереотипів етнічної поведінки) та можливості ефективної реорганізації при змінних завданнях

Методики, розроблені МІС, дозволяють визначити інтегральний психоінформаційний тип колективу (організації), а також психоінформаційну структуру завдань, що стоять перед колективом, проаналізувати ступінь їхньої відповідності (резонансу), виявити приховані резерви. При цьому здійснюється прогностичне моделювання можливих кадрових перестановок у режимі реального часу, що дозволяє керівникам приймати оптимальні рішення щодо розстановки, підбору та використання кадрів. Це дає можливість швидкої корекції галузі діяльності колективу при змінних задачах.

Нові підходи у вирішенні завдання «оператор-машина»

Розв’язання цього завдання на основі методів соціоніки дозволяє значно полегшити роботу оператора з великими системами управління, зробити їх більш «дружніми» людині та адекватніше реагувати на керуючі впливи [2, 11].

Нові методики вирішення проблеми малих груп

Ця проблема, що представляє одне з центральних завдань у соціоніці, успішно вирішується у багатьох випадках. Описано та проаналізовано особливості основних малих груп, таких як квадри, кільця ревізії, кільця соціального замовлення, групи Рейніна, групи «конус», групи Букалова-Карпенка (всього понад 100 видів малих груп). Показано функціональну спрямованість цих груп залежно від поєднання психоінформаційних типів особистості, їх складових. Описано особливості їх функціонування та ряд психоемоційних та психофізіологічних ефектів, що виявляються у цих малих групах [3, 6, 9, 10, 12, 20, 21], що має надзвичайно важливе значення для роботи колективів в екстремальних умовах, у тому числі й у космосі.

Нові принципи в організації проведення «мозкового штурму» (brain storming), що використовується для оперативного вирішення складних проблем

Методами соціоніки відкрито поєднання психоінформаційних типів особистості в малих групах, які дозволяють швидко та ефективно вирішувати складні завдання — від моменту постановки до вироблення принципових і навіть конструкторських рішень. Ефективність таких груп пов’язана з тим, що група утворює цілісну психоінформаційну розумову систему, свого роду «гіпермозок», значно ефективніший, ніж мислення окремих людей, його складових. У цьому завдання аналізується з різних сторін, з різних аспектів інформаційного потоку, що забезпечує її всебічний розгляд. Крім того, у таких групах прискорено, концентровано та спрямовано відтворюються процеси циркуляції та обробки інформації у соціумі. Тому такі методики значно ефективніші за звичайний, «випадковий» мозковий штурм [4, 11].

Нові методи психологічної корекції поведінки людини

Психоінформаційні методи, розроблені в соціоніці, ефективно використовуються в психотерапії, наркології, психіатрії і т.д. Використання функцій інформаційного метаболізму як інформаційних каналів введення-виведення та обробки інформації, їх «прочищення» дозволяє знімати різноманітні фобії, відхилення в поведінці і т.д. [13-18, 22, 24].
Достовірність цих розробок доведена 10-річною експертно-консультаційною роботою наукових співробітників Міжнародного інституту соціоніки з колективами кількох десятків підприємств та організацій України та Росії, що підтверджено відповідними документами щодо впровадження [7, 8, 10].

Методи соціоніки зареєстровані в 1995 році як наукове відкриття в галузі психології під назвою «Явлення самоорганізації динамічних структур міжособистісної взаємодії в людському суспільстві» з врученням засновнику соціоніки, науковому консультанту Міжнародного інституту соціоніки Аушре Аугустінавіче ім. акад. П.Л. Капіци.
Міжнародний інститут соціоніки - провідна організація з розробок в теорії інформаційних структур психіки (соціоніки) та у створенні та практичному застосуванні методик на її основі. МІС є організуючим та координуючим центром у цій галузі знання.
Щорічно МІС проводить міжнародні конференції з соціоніки, міжособистісних відносин та психологічної сумісності. У вересні 2002 року було проведено XVIII конференцію.
З 1995 року МІС видає міжнародний науковий журнал «Соціоніка, ментологія та психологія особистості», а з 2003 року починають виходити ще два науково-практичні журнали з цієї тематики: «Менеджмент і кадри: психологія управління, соціоніка та соціологія», а також «Психологія та соціоніка».
За темами, пов’язаними з інформаційною структурою психіки та з аспектами психічної та психофізіологічної сумісності людей, на конференціях та семінарах зроблено понад 1500 наукових доповідей, опубліковано понад 450 наукових статей, складено понад 70 науково-практичних звітів з проведених консультаційно-експертних робіт, захищено низку кандидатських та докторських дисертацій.
Крім того, МІС проводить та підтримує міждисциплінарні фізико-медико-біологічні дослідження та з 2001 видає міжнародний науковий журнал «Фізика свідомості та життя, космологія та астрофізика».
В даний час Міжнародний інститут соціоніки планує, на додаток до вже наявних експертних та тестових методик, розробку приладових експрес-методів визначення сумісності людей.
МВС налагоджує співпрацю з космічними агентствами низки країн з метою застосування новітніх технологій у цій галузі.
Наші методики не мають аналогів та випереджають аналогічні розробки на 20–25 років. Це підтверджується запитами низки психологів зі США, Великобританії, Німеччини та інших країн, що направляються в МІС.

Література:

1. Аугустинавичюте А. Теория интертипных отношений. //Соционика... №№ 1–5. 1997.
2. Букалов А. В. О взаимодействии человека с электронными и техническими системами с точки зрения соционики. //Соционика... № 6. 1999.
3. Букалов А. В. Соционика в управлении научно-техническими коллективами. //Соционика... № 1. 1997
4. Букалов А. В. Соционика: гуманитарные, социальные, политические и информационные интеллектуальные технологии XXI века. //Соционика, ментология и психология личности. — 2000. — № 1.

1. Букалов А. В. Феномен структурирования психоинформационного пространства: иерархия объемов человеческого внимания, памяти и мышления. //Соционика... № 2. 1999.
2. Букалов А. В. Формирование рабочих коллективов и групп (методика). — По заказу дирекции Сибирской торговой ярмарки, Новосибирск–Киев. 1988. 45 стр.

1. Букалов А. В., Карпенко О. Б., Чикирисова Г. В. Применение соционики в добывающей промышленности. //
2. Букалов А. В., Карпенко О. Б., Чикирисова Г. В. Эффективный менеджмент и кадровый консалтинг с использованием соционических технологий. //Соционика… — 2002. — № 1.
3. Букалов А. В., Карпенко О. Б., Чикирисова Г. В. О статистике отношений в супружеских парах. //Соционика… № 1. 1999.
4. Букалов А. В., Карпенко О. Б., Чикирисова Г. В. Соционический анализ коллективов и ре­комендации руководителям. //Отчеты по НИР. №№ 1–70. — Международный институт соционики. 1992–2001.
5. Букалов Г. К. ТИМ системы «человек-объект». //Соционика... № 1. 1998.
6. Гуленко В. В. Гарантии продуктивного обучения. Темпераментные и стимульные группы. //Соционика... № 6. 1996.
7. Иванов Д. А. Некоторые особенности мышления у близнецов, страдающих психическим инфантилизмом. //Соционика... № 6. 1997.
8. Иванов Д. А. О последовательном использовании и активации соответствующих личностных факторов в процессе поэтапного психотерапевтического лечения пограничной психопатологии. //Соционика... № 4. 1998.
9. Иванов Д. А. Особенности высшей нервной деятельности у соционических типов в рамках истерической психопатии и психастении. //Соционика... № 1. 1998.
10. Иванов Д. А. Соционика в диагностике и лечении пограничной психопатологии. //Соционика... № 6. 1996.
11. Иванов Д. А., Иванов А. А. Соционика и проблемы безопасности полетов. //Соционика... № 5. 1996.
12. Иванов Д. А., Савченко И. Д.. Об особенностях высшей нервной деятельности у лиц с разными типами информационного метаболизма и об их дифференциальной диагностике. //Соционика... № 3. 1999.
13. Карпенко О. Б. Структура группы типа «конус». //Соционика... № 2. 1995.
14. Карпенко О. Б. Структура группы типа «конус». //Соционика... № 2. 1995.
15. Мегедь В. В. Целевые группы. //Соционика... № 2. 1995.
16. Пименова Л. В. Информационный аспект психотерапевтического воздействия на больных алкоголизмом. // Соционика... № 1. 1996.
17. Тихонов А. П., Лапина И. В. Соционика и альпинизм - некоторые наблюдения. //Соционика... № 6. 1997.
18. Федоров В. А. Трудности, возникающие при использовании соционики в работе с наркологическими больными, и пути их преодоления. //Соционика... № 1. 1996.
19. Шульман Г. А. Феномен локальной амнестической афазии и некоторые иные сюрпризы асимметричных отношений. //Соционика… № 2. 1995.
20. Шульман Г. А., Каминский В. Р. Интертипные отношения в социуме и длительно изолированной малой группе. //Соционика... № 5. 1997.